Бандерштат 2016

Про різні теми вголос та відверто говорили сьогодні запрошені гості гутіркової частини фестивалю. З 12.00 і до 17.00 звучали активні дискусії та діалоги між експертами та бандерштатівцями.

Представники Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко та Леся Бондарук озвучили важливу тему історичного минулого та сьогодення. Так, історик Рябенко запевнив, що міфи, які існують роками у свідомості народу, можуть переборюватися лише за допомогою фактів.

«Поборювання існуючих міфів шляхом створення нових – це той шлях, яким зараз намагається йти російська пропаганда та офіційна російська влада, але для України цей шлях не є прийнятним», – відзначив він.

Серед найпоширеніших вигадок нашого часу є теза  про те, що Радянський Союз не готувався до Другої світової війни та намагався усіляко відтягнути її. Разом із цим дані із розсекречених документів свідчать, про повноцінну підготовку країни, створення новітньої зброї та підрозділів Червоної армії.

леся бондарук

Ще однією історичною вигадкою є те, що українці під час Другої світової більше за інші народи співпрацювали з загарбниками. Водночас, зазначає історик, навіть найбільш заангажовані російські історики кажуть максимум про 200-250 тисяч етнічних українців-колаборантів, тим часом росіян таких було від 300 тисяч до мільйона за різними підрахунками. Журналістка Леся Бондарук розповіла про деталі процесу декомунізації, її недоліки та гостру потребу в ній українського народу.

«Що означає бути політв’язнем в Білорусі?» розповів на «Бандерштаті» опозиціонер Дмитро Дашкевич. Білорус переконаний, що значна частина проблем нашої держави та його рідної полягає у мовному питанні: «Якби усі патріоти в Україні розмовляли українською, не було б проблем ані з Кримом, ані з Донбасом, тому що Путін не прийшов би «захищати російськомовних». З його слів, у Мінську можна легко зустріти декілька англомовних людей щодня, але складно за місяць побачити бодай одну незнайому білоруськомовну людину. Це означає, що навіть патріотично налаштована частина населення боїться розмовляти рідною мовою.

Білоруський опозиціонер переконаний, що хамство та хабарництво розвалює Україну більше, ніж війна, яка, натомість, згуртувала українців. Якщо у суспільстві немає внутрішнього закону, буде потреба у законі зовнішньому від «міцної руки» диктатора. Водночас Дашкевич заявляє, що білоруський загін «Погоня», який бере участь у війні на сході України, обороняючи Україну, обороняє і Білорусь.

дашкевич

Про книгу, Польщу і героїв говорив на гутірковій сцені «Бандерштату» Юрій Журавель. Лідер гурту «ОТ VINTA», письменник, карикатурист, активний громадський діяч розповів про свою нову книгу «Битви за землю рідну». Це ілюстрована історично-популярна книга-планшет із захоплюючими сюжетами та розповідями про переможні звитяги наших предків  адресована перш за все підростаючому поколінню, тому намальовано там більше, ніж написано. Разом із цим, зазначає Журавель, цю книгу дуже люблять наші воїни, вона легко, цікаво, а головне інформативно написана, має практичну форму, що дозволяє її носити завжди при собі, наприклад, у бронижелеті. «Мене надихають герої. Від Святослава і до тих, що сидять зараз поряд з вами», – поділився із присутніми Журавель.

На думку письменника та музиканта, такі історичні проекти є дуже важливими для українців: «Треба відкривати правду, бо правда має силу». Коментуючи недавній конфлікт гурту «ОТ VINTA» у польському Перемишлі, Юрко Журавель заявив, що Польща раніше була адвокатом України, а зараз є її прокурором. Рішення, які приймають члени польського сейму стосовно України не можуть залишити байдужими. Разом із цим музикант підсумував: «Навчитися жити мирно з сусідами – це класно».

юрко журавель

Президент київської школи економіки Павло Шеремета під час свого виступу розповів про уміння з людського ресурсу отримувати необхідний результат. «Ми просуваємо польський продукт. Натомість нам потрібне відчуття вищості», – говорить Шеремета. Навівши у приклад успішних проектів перемогу Джамали на «Євробаченні 2016», економіст сказав що до такого результату привело її величезне бажання та мрія перемогти. «Нам потрібно інтелектуальний продукт. Ми, як керівники, повинні задовольнити цю потребу». Наостанок Павло Шеремета закликав бандерштатівців: «Залишіть слід в житті, а не на дивані».

павло шеремета