Одним з основних завдань, яке організатори фестивалю “Бандерштат-2011″ ставлять перед собою, є популяризація патріотизму та прославлення українських героїв, котрі воювали в лавах УПА та поклали своє життя за наше мирне теперішнє та нашу державну незалежність. Син командира УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич – приїде на фестиваль аби провести зустріч, де розповість про свого батька, про боротьбу УПА, про перебування в засланні та поневіряння в таборах ГУЛАГу, про теперішню Україну і сучасний націоналістичний рух.

Довідка.

Юрій Шухевич народився в українській родині Шухевичів в Оглядові на Львівщині. Серед його предків були етнографи, публіцисти, організатори Львівської просвіти, Українського педагогічного товариства «Руської бесіди», «Бояна», Музичного товариства ім. Лисенка, редактори часописів. У 1944 році, в 11-річному віці з приходом радянських військ на західно-українські землі був арештований і разом з матір’ю засланий у Сибір.

У 1946 Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» за тисячу на Донбасі. Двічі тікає і добирається додому, де його знову хапають. З 1948 року над 15-річним Юрієм розпочинається судовий процес і з настанням 16 річчя, Юрій Шухевич, засуджений радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВД СРСР в Москві) на 10 років у радянській тюрмі у Володимирі виключно за політичну діяльність його батька — Романа Шухевича.

В 1954 році, відбувши шість років тюремного ув’язнення (якщо не рахувати років дитбудинку), він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального Прокурора СРСР: «Ю. Шухевича освобождать нельзя, так как он сын ликвидированного предателя и пособника фашистов Р. Шухевича».

У 1958, після закінчення 10 річного терміну ув’язнення, ОСО МВД СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.

У серпні 1968 Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 з посиленням авторитарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув’язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув’язненні вчетверте 1973 і засуджений на 10 років тюремного ув’язнення і 5 років заслання; до 1978 перебував у Владімірській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопольської тюрми.

Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув’язненим статусу політв’язня, домагався права на виїзд з СРСР і став членом Української Гельсінської Групи. У березні 1982 Шухевич був висланий на заслання в Тюменську область.

У 1988 р. (55 років) закінчився термін заслання у Сибір. Після повної втрати зору в радянських тюрмах потрапляє у будинок для інвалідів.

У 1990 р. (57 років) отримує дозвіл повернутись в Україну.

Після проголошення Незалежності України у 1991 році, Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідує країни Західної Європи, США, Канаду і поселяється в Україні.

У грудні 2002 р. ініціативною групою розпочинається дослідження біографії Ю.Шухевича та розповсюдження напрацьованих матеріалів в політичному середовищі України. З січня 2003 р. ініціативна група вимагає присвоєння Ю.Шухевичу звання Героя України (у липні 2003 р. ініціатива була офіційно підтримана Тернопільською обласною радою, рішення № 158 від 02.07.2003)

19 серпня 2006 року наказом Президента України Віктора Ющенко 73- річному Юрію Шухевичу присвоєно звання — Герой України. В даний час Юрій Шухевич, як інвалід радянських тюрем, проживає у місті Львові, беручи активну участь у громадському житті держави.

На сьогодні Юрій Шухевич Герой України є головою політичної партії Українська Національна Асамблея та Головним командиром Української Народної Самооборони (УНА-УНСО).

Виступ Юрій Шухевич з нагоди дня соборності України. Львів 22.01.2011р.